Коротше це було так: гурт розділився і всі почали йти однією дорогою своїм темпом у Местію, ми з Льохою, Микитою та Юрою, не втрачаючи жодної хвилини бахнули пивка, і пішли зустрічати Андрія. Бідолашний Андрій ледве йшов, але йшов, за що йому великий респект. Взяли його під руки і відвели до цілющого нектару, де після літра пива та соковитого гострого м'яса - оговтався після важкого дня. Запам'ятайте, а краще мотайте на вус - закінчувати похід треба просто охуенно. Це має бути 10 із 10, ось як у нас. Ми відправили смс до КСС та МКК, офіційно завершили похід і тут же відзначили це у ресторані. Наступного дня ми помилися, поголилися, привели себе в порядок, знову попили пивко, відпочили і рушили в Кутаїсі, де залишили шмотки і одразу рушили до Батумі.